Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №16 м. Кременчук
Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №16 м. Кременчук
Будівництво школи розпочалось у 1972 р. в районі вулиці маршала Говорова та провулку Військовому. Фінансування будівництва здійснював Крюківський вагонобудівний завод, будувати школу розпочав домобудівний комбінат №3, а закінчувало будівельно-монтажне управління "житло буд”. На початку квітня 1974 р. будівництво школи було завершено. І 1 вересня 1974 р. настала урочиста мить - відкриття нової школи. Та якої! Для жителів першого Занасипу, що проживали в приватних будинках з єдиним тісним магазинчиком, це була не просто школа – це був величезний шкільний палац: чотирьох поверховий учбовий корпус сімдесятиметрової довжини на 32 класні кімнати; двоповерховий, такої ж довжини службовий корпус зі шкільною їдальнею на першому поверсі та актовим залом на другому; великий спортивний зал.
Обидва ці корпуси були з'єднані двоповерховим тридцятиметровим переходом, де були розміщені навчальні кабінети, учительська та інші службові приміщення. А такого шкільного двору, який мала наша школа, не мала жодна школа міста: тут розмістилися не тільки зелені трав'яні майданчики, а й цілий шкільний дендропарк, велика теплиця і навіть шкільний стадіон зі своїм шкільним футбольним полем, біговою доріжкою та спортивними майданчиками. Щоправда, за будівництво цього стадіону довелося добре "повоювати", бо треба було знести 5 приватних будинків, а їх мешканцям надати комунальні квартири.
Не передбачені проектом зміни в будівництві вдалося здійснити завдяки прекрасному майстру будівельної справи виконробу Бабенко Віктору Григоровичу.
В перші роки становлення нової школи доводилося долати доволі складні проблеми матеріального, фінансово-господарчого та психологічного характеру. Створювалися вони такими обставинами: 1)абсолютно новий колектив учителів та учнів; 2) відсутність будь-якої раніше створеної матеріальної бази; 3) це було позапланове будівництво, а тому фінансування і оснащення школи офіційно не передбачалося. На виручку прийшли ентузіазм і самовіддана праця вчителів та безкорислива допомога батьків. Це завдяки їм класи наповнювалися нестандартним обладнанням, дидактичними матеріалами, навчальними посібниками. Перший рік школа працювала в складі 15 класів, де навчалися 452 учні. А тому третій і четвертий поверхи учбового корпусу школи були закриті. Однак темпи житлової забудови мікрорайону наростали і школа швидко заповнювалася новими мешканцями”.
Громадсько-активна школа (ГАШ) є однією з найбільш ефективних моделей шкіл, здатних розв’язати завдання перетворення шкіл у громадські інститути, які забезпечують становлення підростаючих громадян як суб’єктів демократії. Ідея ГАШ довела свою значимість, являючись реальним механізмом об’єднання активних, творчих людей, які орієнтуються на ідеали громадянського суспільства, на демократизацію як освіти, так і всіх сфер соціального життя, на перетворення школи у просвітницькі й культурні центри громад.
Громадсько-активна школа – це звичайна школа, де є:
- Спільні переконання щодо освіти як процесу, що відбувається впродовж усього життя і повинен бути доступний для кожного члена громади, незалежно від його/її віку;
- Спільні переконання щодо виходу школи із своєї традиційної ролі та бачення її доступності протягом семи днів на тиждень, участі в управлінні інших членів громади, доступності шкільних ресурсів для всіх членів громади;
- Спільний голос у визначенні потреб та ресурсів громади;
- Можливість для батьків бути залученими до процесу прийняття рішень щодо якості освіти для їхніх дітей та участі у житті школи;
- Визнання ролі усіх членів громади в освіті та розвитку громади, покращенні життя для кожного члена громади.
Громадсько-активна школа – це навчальний заклад, в якому велика увага приділяється налагодженню партнерських стосунків між школою та всіма ресурсами, що існують в громаді. В громадсько-активній школі значна увага приділяється освітнім, соціальним, оздоровчим послугам; розвитку молодіжного руху та залучення громадян; покращенню навчання учнів; зміцненню родини та відносин між мешканцями громади.
Обидва ці корпуси були з'єднані двоповерховим тридцятиметровим переходом, де були розміщені навчальні кабінети, учительська та інші службові приміщення. А такого шкільного двору, який мала наша школа, не мала жодна школа міста: тут розмістилися не тільки зелені трав'яні майданчики, а й цілий шкільний дендропарк, велика теплиця і навіть шкільний стадіон зі своїм шкільним футбольним полем, біговою доріжкою та спортивними майданчиками. Щоправда, за будівництво цього стадіону довелося добре "повоювати", бо треба було знести 5 приватних будинків, а їх мешканцям надати комунальні квартири.
Не передбачені проектом зміни в будівництві вдалося здійснити завдяки прекрасному майстру будівельної справи виконробу Бабенко Віктору Григоровичу.
В перші роки становлення нової школи доводилося долати доволі складні проблеми матеріального, фінансово-господарчого та психологічного характеру. Створювалися вони такими обставинами: 1)абсолютно новий колектив учителів та учнів; 2) відсутність будь-якої раніше створеної матеріальної бази; 3) це було позапланове будівництво, а тому фінансування і оснащення школи офіційно не передбачалося. На виручку прийшли ентузіазм і самовіддана праця вчителів та безкорислива допомога батьків. Це завдяки їм класи наповнювалися нестандартним обладнанням, дидактичними матеріалами, навчальними посібниками. Перший рік школа працювала в складі 15 класів, де навчалися 452 учні. А тому третій і четвертий поверхи учбового корпусу школи були закриті. Однак темпи житлової забудови мікрорайону наростали і школа швидко заповнювалася новими мешканцями”.
Громадсько-активна школа (ГАШ) є однією з найбільш ефективних моделей шкіл, здатних розв’язати завдання перетворення шкіл у громадські інститути, які забезпечують становлення підростаючих громадян як суб’єктів демократії. Ідея ГАШ довела свою значимість, являючись реальним механізмом об’єднання активних, творчих людей, які орієнтуються на ідеали громадянського суспільства, на демократизацію як освіти, так і всіх сфер соціального життя, на перетворення школи у просвітницькі й культурні центри громад.
Громадсько-активна школа – це звичайна школа, де є:
- Спільні переконання щодо освіти як процесу, що відбувається впродовж усього життя і повинен бути доступний для кожного члена громади, незалежно від його/її віку;
- Спільні переконання щодо виходу школи із своєї традиційної ролі та бачення її доступності протягом семи днів на тиждень, участі в управлінні інших членів громади, доступності шкільних ресурсів для всіх членів громади;
- Спільний голос у визначенні потреб та ресурсів громади;
- Можливість для батьків бути залученими до процесу прийняття рішень щодо якості освіти для їхніх дітей та участі у житті школи;
- Визнання ролі усіх членів громади в освіті та розвитку громади, покращенні життя для кожного члена громади.
Громадсько-активна школа – це навчальний заклад, в якому велика увага приділяється налагодженню партнерських стосунків між школою та всіма ресурсами, що існують в громаді. В громадсько-активній школі значна увага приділяється освітнім, соціальним, оздоровчим послугам; розвитку молодіжного руху та залучення громадян; покращенню навчання учнів; зміцненню родини та відносин між мешканцями громади.